Правила поведінки на вулицях і дорогах у зимовий період

 

• Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете посковзнутися і впасти.

• Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб не виїхати на проїжджу частину, бо це дуже небезпечно.

• Не ходіть близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування

• При переході дороги будьте особливо пильні. Переходьте її лише на переході й уважно придивляйтеся, щоб не було поблизу машини. Або тоді, коли транспортні засоби вже зупинилися.

• Ніколи не перебігайте дорогу навіть коли немає транспортних засобів, бо по слизькій дорозі бігти небезпечно.

• Не катайтеся на ковзанах по тротуару чи дорозі - це небезпечно.

• Ніколи не чіпляйтеся до транспортних засобів, щоб прокататися з «вітерцем». Це приведе до тяжких трагічних наслідків.

• Ніколи не спускайтеся з гірки на санчатах або лижах з тієї гірки, що веде на дорогу.

• Залізниці взимку також небезпечні, адже скрізь слизько. Якщо виникає потреба перейти залізничну колію, то будьте уважні.

• Не грайтеся в рухливі ігри поблизу проїжджої частини. Не штовхайтеся, щоб не потрапити під колеса автомобіля.

• Коли чекаєте на зупинці громадський транспорт, ніколи не ставайте на край тротуару, тому що можете посковзнутися самі або ненароком хтось може штовхнути вас, і ви потрапите під колеса.

• Поводьтеся на вулиці та зупинці культурно, чемно, адже соромно бути невихованим.

• Обходьте транспортні засоби дуже уважно, коли обмежена чи недостатня видимість. • Зимова дорога криє в собі небезпеку, тому зосередьте на ній всю увагу.

 

 

 

 

              29 січня ми вшановуємо пам’ять Героїв Крут.

 

Герої  Крут – це Кіборги 1918 року! Битва під Крутами – символ героїзму української молоді.

Тоді холодного січневого дня 1918 року з жорстоким ворогом у боротьбу стали юнаки, які ніколи не тримали в руках зброї – студенти Київського університету Святого Володимира та учні гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства, їх було триста. Вони не лише стримали ворога, але й нанесли значної поразки «красной ордє»!

Попри десятиліття забуття і активного переписування історії «совєтскімі історікамі», українці завжди пам’ятають Героїв Крут – дітей України, які віддали своє життя за її майбутнє.

 

Пам’ятаємо Вас,
Герої Крут —
Легендарні діти України,
Як спартанці, триста свої душ
Віддали за рідну Батьківщину.
Юні янголи
Сміливо в бій пішли
Проти московитської навали,
Проти люті “красної орди”
Янголята України встали.
І вмираючи за рідну Батьківщину,
Заспівали ворогу у очі
“Ще не вмерла воля України,
Душу й тіло ми за неї зложим…”

Дмитро Дзюба

 

Дихальна гімнастика.

 

День пам'яті жертв Голокосту.

 «Сьогодні світ усвідомлює усі ті страшні тортури, що стали проявом трагедії. Але ми маємо продовжувати робити все залежне від нас, щоб зберегти пам’ять цих подій. Кожен громадянин повинен знати про переломні та трагічні моменти у нашій історії. Тільки усвідомлюючи минуле – можливі мир та єдність у майбутньому»

Казкотерапія для дітей з особливо освітніми потребами

 

Казкотерапія для дітей з особливими освітніми потребами

Казкотерапія — це метод, що використовує казкову форму для корекції емоційних порушень і вдосконалення взаємостосунків з навколишнім світом. Метою і завданням є – зменшення агресивності у дітей, усунення тривожності і страхів, розвиток емоційної саморегуляції і позитивних взаємостосунків з іншими дітьми. На заняттях можна використовувати різноманітні прийоми — розповідь, пояснення, показ, складання казок дітьми тощо. Казка допомагає дітям зрозуміти емоційні відносини між людьми та виховує в них позитивні риси характеру.
Казкотерапія допомагає розв’язати такі проблеми:
• труднощі в навчанні;
• інтеграція особистості у соціум;
• розвиток творчих здібностей;
• розширення свідомості;
• вдосконалення взаємодії з навколишнім світом;
• психологічна підготовка до напружених емоційних ситуацій.

Казка може стати чудовим інструментом для педагога, психолога, батьків, з її допомогою легше знайти спільну мову з дитиною.

Його суть в тому, що коли дитина не хоче чогось робити, або чинить неправильно, не сварити, не змушувати її і тим паче не застосовувати силу, а вигадати казку, в якій герой дуже схожий на вашу дитину і потрапив в аналогічну ситуацію, з якої виходить прийнявши правильне рішення. Дитина обов’язково поставить себе на місце героя і надалі намагатиметься наслідувати його вчинок.

Чому необхідно застосовувати казкотерапію, особливо в роботі з дітьми з ООП?

1. Створює особливу казкову атмосферу, яка робить мрію дитини дійсністю та дозволяє приймати правильні рішення надалі.
2. Дозволяє дитині вступити у боротьбу зі своїми страхами, комплексами, негативними рисами характеру, а потім вийти з неї переможцем.
3. Надає малюку почуття впевненості і захищеності.
4. Використовується для розвитку мовлення та корекції поведінки.
5. Застосовується для роботи з психосоматичними захворюваннями як засіб
   створення наміру та бажання одужати.
   Як працювати з казками в терапевтичних і виховних цілях? Можна
   використовувати народні або відомі авторські казки, сюжет яких відповідатиме
   потребам дитини. Або ж можна самостійно вигадувати психотерапевтичні казки та працювати з ними.

Робота з казками може бути у таких формах :
1.придумування казок;
2.переписування або дописування казок;
3.казкова лялькотерапія;
4.розігрування казок;
5.казкове малювання;

Придумування казок

Мета: виявити внутрішні конфлікти та ускладнення.
Дитина може складати казку, самостійно обираючи тему або за заданою першою фразою. У першій фразі дорослий може повідомити про головних героїв і місце дії. У власній казці дитина відображає свою проблемну ситуацію і способи її розв’язання. Потім разом з дитиною ви можете проаналізувати казку, поставивши їй ряд запитань по змісту казки. Аналіз проводиться щоб краще зрозуміти “зашифрований” зміст у тексті казки, яку склала дитини.

Переписування казок

Переписування і дописування авторських та народних казок має сенс тоді, коли дитині чимось не подобається сюжет, розвиток подій, ситуацій, кінцівка казки тощо. Переписування казок — важливий діагностичний матеріал. Переписуючи казку, дописуючи свій кінець або вставляючи необхідні персонажі, дитина саме обирає найбільш відповідний її внутрішньому стану! розвиток подій і знаходить той варіант розв’язанні ситуацій, що дозволяє їй позбутися внутрішнього напруження — у цьому полягає психокоригувальний сенс і переписування казки.

Постановка казок за допомогою ляльок

Мета: удосконалювати і проявляти через ляльку ті емоції, які зазвичай з якихось причин дитина не може собі дозволити проявити. Працюючи з лялькою, дитина бачить, що кожна її дія негайно відбивається на поведінці ляльки. Це допомагає їй самостійно коригувати свої рухи і робити поведінку ляльки максимально виразною.

Розігрування казок

Мета: розвивати фантазію, уяву, здатність до творчої самореалізації, зв’язне мовлення.
Дитині або групі дітей пропонується розповісти казку від першої або від третьої особи. Можна запропонувати дитині розповісти казку від імені інших дійових осіб, які беруть або не беруть участі в казці. Наприклад, як би казку про Колобка розповіла Лисиця або інший герой.

Як створити терапевтичну казку

1. Необхідно обрати героя, близького дитині за статтю, віком, характером, щоб
навіть його ім’я було схожим.
 2. Описуємо життя героя у казці так, щоб дитина знайшла схожість зі своїм
життям.
 3. Відтворюємо в оповіді проблемну ситуацію, відповідну до реальної, яку
переживає дитина.
 4. Шукаємо з героєм способи розв’язання проблеми супроводжуємо коментарями, показом ситуації з різних поглядів.
5. Робимо висновок, долучаючи до цього дитину.

Казку можна використовувати на заняттях з формування елементарних математичних уявлень, в сюжетно-рольовій грі, на заняттях з формування культурно-гігієнічних навиків, конструювання. Уривки з казок налаштовують дітей на позитивний емоційний фон, концентрують увагу дітей, і, як правило, результат цих занять досить високий.
Недостатність суспільного досвіду, обмеження діяльності, збіднення сенсорного досвіду дуже характерне для більшості “особливих” дітей. І тут робота з казкою надає неоціненну допомогу.

Необхідно відмітити, що особливої допомоги на заняттях з казкотерапії потребують діти, що не розмовляють. До цієї досить чисельної в нашому центрі групи входять діти з ЗМН, аутисти, діти з ДЦП важкого ступеня. Для цих дітей необхідно готувати підтримуючі комунікативні таблиці, які дають змогу всім дітям приймати участь в занятті, виразити свої почуття та мати можливість впливати на розвиток подій.

Емоції “особливих” дітей нестійкі, мінливі. На одне і те ж явище, що щодня повторюється, дію вони можуть реагувати по-різному. Тому необхідно перед розповіддю казки створити позитивний емоційний настрій, заспокоїти дитину, ввести її в стан таємничості, чаклунства, зацікавленості побачити і почути щось незвичайне.

Від першого знайомства “особливих дітей” з казкою залежить їх подальше емоційне відношення до неї. Ось чому необхідно правильно , обережно підійти до першого заняття, на якому дефектолог чи психолог відкриє дитині світ Казки.

 

 

27 січня у всьому світі відмічається День пам’яті жертв Голокосту.

Дата 27 січня була обрана тому, що саме в цей день радянські війска визволили концтабір Освенцим, який знаходився на території Польщі.

5 липня 2011 року Верховна України прийняла  останову про відмічання Світ Голокосту існує й зараз, адже Голокост не лише єврейське питання. Геноцид, расизм, націоналізм можуть торкнутися любого народу.

Зрозуміти причини сучасного геноциду, усвідомити світову історію ХХ сторіччя, зупинити фашизм, що відроджується, неможливо без знання історії Голокосту. Голокост - від Holocaust, що з грецької означає «всеспалення» - визначення масових вбивств євреїв у 1933 - 1945 гг. у Європі. За одними джерелами на території України було знищена найбільша кількість євреїв або половина усіх жертв Голокосту, за іншими поміж 850 000—900 000 євреїв, які жили на території сучасної України.Загальна кількість загиблих українських євреїв можна оцінити в 1,8 млн. чол. У цілому Україна втратила близько 70% довоєнного єврейського населення. Це було складовою частиною трагедії Голокосту.

Знищення євреїв на Україні було організовано айнзатцгруппами: «В» у Галичині та Волині, «С» - Центральна і Східна Україна та «Д» — що дислокувався на півдні країни.

Найжорстокішим і звірячим було масове вбивство євреїв у Бабиному Ярі.

 

 

 Шановні батьки та учні першого класу, щиро дякуємо вам за сумлінну працю та підтримку під час дистанційного навчання.

Метод "Прес"- цей метод допомагає дітям правильно формулювати та висловлювати думки,і відстоювати свою позицію.

 

День Соборності України.(дистанційна вікторина)

 

22 січня - День Соборності України

 

День Соборності України.

 

ПІСОЧНА ТЕРАПІЯ

Сьогодні одним з найбільш популярних методів психологічної допомоги дітям є пісочна терапія. Завдяки цьому відносно новому методу, у дитини розвивається здатність до самовираження і творчого сприйняття світу. Пісочна терапія допомагає розвивати у дітей пам’ять, увагу і просторову уяву.

Створюючи свій, неповторний світ на піску за допомогою різноманітних фігурок, малюк передає нам всі свої фантазії і переживання. Пісочна терапія також сприяє розвитку наступних навичок:

– Формування комунікативних навичок;
– Поліпшення пам’яті, уваги та образного мислення;
– Розвиток дрібної моторики рук;
– Позбавлення від тривог і страхів.

День Соборності України

 

Дистанційна вікторина до дня Соборності України

22 січня - День Соборності України!

 День Соборності України: історія виникнення традиції й свята

22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування. В часи феодального роздроблення земель Київської Русі заклики до спільних дій окремих князів супроводжували літописний період української історії. Образ скривдженої України та православної віри, необхідність її оборони надихав козацькі полки Богдана Хмельницького. В народній пісенній та епічній творчості сакральна Україна завжди уявлялась як єдине тіло від Сяну до Дону.

Цікаве та корисне дистанційне навчання.

 

Пам'ятка для батьків про інклюзивне навчання

 

Лялькотерапія

 

Лялькотерапія –  це вид арт-терапії, який використовує  корекційний  вплив ляльки та  є проміжним об'єктом у взаємодії дитини і дорослого. Метою лялькотерапії в корекційній роботі є допомогти дитині ліквідувати хворобливі переживання, укріпити психічне здоров'я, покращити соціальну адаптацію, вправляти у правильній звуковимові, розвивати мовленнєву компетентність, вирішити конфлікти в умовах колективної творчої діяльності.

Постановка правильного вимовляння звуків припускає відпрацювання відповідних  артикулярних позицій за допомогою показу та пояснення. Слід підкреслити, що діти мають схильність до наслідування, наочних форм мислення, до гри. Тому дуже ефективним є використання ляльок у процесі корекції артикуляційних розладів і розвитку дрібної моторики рук. Дитина надіває на руку ляльку, точніше вкладає свою руку у рот ляльки (частіше за все, такі ляльки - це ляльки-звірі), і вчиться вимовляти звуки за допомогою ляльки та через саму ляльку, і вже не соромиться своїх помилок при вимовлянні  звуків, слів, тому що, на її думку, помилку припускає на дитина, а образ-звір.

Слід підкреслити, на цих заняттях діти тричі психологічно захищені:

     по-перше, дитина захищена від глядачів, які спостерігають за такою грою - ширмою, за яку вона сховалась;

    по-друге, дитина захищена лялькою, яка одягнена на руку і яка є самостійною фігурою, або окремим від дитини образом і бере на себе всі проблеми дитини, що надає дитині можливість самовираження і самопізнання;

    по-трете, сама специфіка театру ляльок полегшує дітям перенести внутрішні переживання на символічний об' єкт.

Під час використання лялькотерапії в корекційно-виховному процесі ми дотримуємося  таких етапів роботи:  (Т.Д.Зінкевич –Євстігнєєва)

Особливого значення надаємо процесу виготовлення ляльки. Він дає змогу об'єднати дитину у співпраці з дорослими(батьками). Цю методику відносять до проективних діагностичних, оскільки, створюючи власну ляльку (за власним бажанням та задумом), дитина часто відображає в ній себе, свої проблеми. Іноді така лялька візуально буває схожою на свого творця, що підтверджує проективний характер зазначеної методики.

У спільній роботі з дитиною  над створенням ляльки, основна ідея – проект має належати самій дитині. Дорослий стимулює дитячу фантазію (емоційна підтримка, похвала, обговорення питань вибору матеріалів та техніки виготовлення тощо) та допомагає на технічному рівні реалізувати дитячий задум. Досвід роботи показує, що ця спільна діяльність має виховний характер, допомагає краще пізнати один одного, отримати реальний досвід об'єднання у спільній справі, провести весело та цікаво час .

На етапі "оживлення" та "знайомства" з лялькою дитина відпрацьовує механізми саморегуляції: на образному рівні вчиться тримати себе у руках та адекватно виражати власні почуття. Через емоційну децентрацію дитина легко вступає у комунікативну діяльність. Дітям пропонується представити власну ляльку, даючи відповіді на запитання:

"Як звати ляльку?

Що вона полюбляє?

 Як рухається?

Про що мріє?".

Для дітей з особливими потребами, у яких спостерігається незграбність, емоційна незрілість, низький рівень наслідування педагогам рекомендуємо використовувати такі іграшки:

    петрушечні ляльки (на руці);

    в'язані пальчикові;

    ляльки-рукавички ;

    ляльки-мотанки;

    "Я-лялька" (розмір іграшки дорівнює росту дитини, він створює дитині при грі повний психологічний захист).

Особливе місце в казкових постановках, які передбачають роботу дитини з лялькою, посідають казки-експромти, які створюють певне середовище для подальших діагностування, корекції й творчого розвитку. Динаміка сюжету і кінець казки не відомі навіть педагогові.  Ефект психологічного впливу такого виду постановок, досить великий . Актори можуть показати ведучому повороти сюжету, спонтанно, невимушено будувати діалоги. Сама постановка перетворюється на живий процес Співтворчості. За таких умов діти надають ляльці функцій живої істоти, котра здатна відчувати, як людина.

 

21 січня - День обіймів!

 Щороку 21 січня світ відзначає одне з найбільш ніжних і теплих свят – Міжнародний день обіймів (International Hug Day).

Свято належить до числа молодих, адже виникло близько трьох десятиліть тому. Вважається, що свій початок воно бере зі студентського середовища.

Суть свята полягає в тому, що під час дружніх обіймів люди обмінюються душевним теплом. Тому, згідно з традицією, цього дня прийнято обіймати родичів та друзів.

Казкотерапія.

 Слухаємо казку "Котик і Півник". 

Малюємо головних героїв по борошну.

 

СЕРЦЕ, ЯКЕ ВМІЄ СЛУХАТИ. ПОВЧАЛЬНА КАЗОЧКА ДЛЯ ДІТЕЙ

В одному місті жив дуже добрий дідусь. Щовечора, коли на небі з’являлися зірочки, а у вікнах будинків починало горіти світло, дідусь прогулювався вулицями.
Він повільно йшов уздовж будинків, спираючись на свою паличку. Ніхто з перехожих не звертав на нього уваги, адже вони поспішали до своїх домівок після роботи. А дідусь не просто гуляв. Оскільки він мав добре серце, він намагався відчути, в якому будинку живе той, кому зараз погано, кому потрібна допомога. Він жив на світі дуже давно і за багато років навчився слухати своїм серцем. Ось, наприклад, тиждень тому за вікном одного з будинків він відчув, як плаче маленька дівчинка. У неї на вулиці незнайомі діти відібрали улюблену ляльку.

Серце дідуся відгукнулося на цей смуток, і на наступний день він пішов в магазин іграшок, вибрав там гарну, ошатну ляльку і поклав її в яскраву коробку. Також разом з лялькою він вклав в коробку гарну листівку, на якій написав такі слова: «Не всі злі! На світі набагато більше добрих людей!» Він відніс цю коробку під двері квартири, де жила дівчинка, подзвонив і повільно пішов вниз по сходах. Дівчинка відкрила двері, подивилася навколо. Вона побачила спину незнайомого старенького дідуся, який спускався сходами донизу, але не надала цьому значення, адже погляд її зупинився на великій яскравій коробці під дверима… Ввечері за цим вікном були радість, здивування, посмішки та сміх.

Два дні тому серце дідуся почуло, як за вікном в одному будинку сваряться
чоловік і жінка. «Ти мене не хочеш зрозуміти!» – кричав чоловік. «Ти мене не
любиш більше!» – зі сльозами говорила жінка. Дідусь скрушно похитав головою, зітхнув, а на ранок пішов в квітковий магазин … Увечері в двері цієї квартири
подзвонив кур’єр з магазину. Двері відчинила жінка. Він простягнув їй квіти і
сказав: «Цей букет передав Ваш чоловік, а ще він просив сказати, що дуже Вас любить!»… За цим вікном ввечері ще довго горіло світло: чоловік і жінка сиділи,
взявшись за руки, і про щось спокійно розмовляли, посміхаючись один одному.

Дідусь йде далі вздовж будинків … Хто знає, чий смуток сьогодні ввечері почує його добре серце? Кому він допоможе? ..

В кінці прочитання казки можна обговорити її з дітьми, задаючи такі запитання: «Що означає вираз:” Серце, яке вміє слухати”? Як навчити своє серце
чути чужий біль, смуток, образу? А може серце у людини стати “глухим”, коли
це відбувається?» Можна попросити дітей згадати або придумати ситуації, в яких іншій людині потрібна допомога, і спробувати придумати різні варіанти, як в
цих випадках можна допомогти